?

Log in

No account? Create an account

Тюрма на Лонцького

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів


Поезія як злочин
лого
lonckoho

20170117-IMG_5625-212 січня 1972 року Україною прокотилася велика хвиля арештів інакшомислячої інтелігенції. У цей день та впродовж року було заарештовано приблизно сто осіб, серед яких поет Василь Стус, письменник Євген Сверстюк, літературний критик Іван Світличний, художниця Стефанія Шабатура, журналіст В’ячеслав Чорновіл, лікар-психіатр Семен Глузман, поет Ігор Калинець, лікар Микола Плахотнюк, математик Леонід Плющ. Їх звинувачували в «антирадянській агітації та пропаганді», а речовими доказами стали самвидавні матеріали.
Однією з перших була заарештована поетеса та харизматична шістдесятниця Ірина Калинець. Серед експонатів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є самвидавна збірка Ірини Калинець «Оранта», надрукована у Львові 1970 року і присвячена її другові, художнику родом з Макіївки на Донеччині Олегові Міньку. Вилучена вона була під час обшуку, що передував арешту, у квартирі Калинців 12 січня 1972 року.
Збірка складається з трьох частин «З пустині ночі», «Балади», «Срібний перстень». У поезіях Ірини Калинець немає жодного слова про перемоги соціалізму, здобутки народного господарства, «мудре правління» радянських вождів. Мова, стиль, зміст, образність поезії і самі назви віршів – «Пієта», «Свят Вечір», «Пантократор», «Перун», «Мадонна», «Тріє царі», «Молитва любові», «Сповідь Магдалини» аж ніяк не вписувалися в ідеологічні шаблони соцреалізму.
З матеріалів кримінальної справи І. Калинець відомо, що офіційні видавництва «Молодь» та «Каменяр» відмовилися видавати цю збірку, оскільки «громадська поведінка» молодої авторки «викликала сумнів», а сама збірка, як і решта творчого доробку поетки за ідейно-художнім спрямуванням «навіть після поверхового ознайомлення» є «антирадянською, націоналістичною, релігійно-містичною» й не може бути виданою радянським видавництвом. Найвиразніше песимізм щодо радянської дійсності, за визначенням головного редактора журналу «Жовтень» Романа Федоріва, проявився саме в «Оранті».
Збірка «Оранта», за висновком лексико-стилістичної експертизи від 26 квітня 1972 року, разом з іншими збірками Ірини Калинець «Дорога вигнання», «Дзвони», «Гротески» «за ідейно-тематичним спрямуванням протистоїть сучасній українській радянській поезії, а в художньо-естетичному відношенні не становить цінності. В усіх чотирьох збірках тематика характеризується чітко виявленою тенденцією змалювати нашу дійсність як непривабливу, відвести читача від неї у світ містики. У ряді віршів на перший план виступає їх націоналістична, антирадянська спрямованість, ненависть до соціалістичного ладу. Автор проклинає «чужинців» і чекає, коли вдарить «грім помсти».

Молоду авторку позбавили можливості публікуватися офіційно. Самвидавна збірка, очевидно зроблена власноруч: обкладинка обтягнена рожевою та червоною тканиною, заголовні написи виконані аквареллю, гуашшю, тушшю, на початку книжечки вклеєно чорно-біле фото поетеси. Свої поезії молоді митці читали для душі у вузькому колі своїх однодумів, серед яких були її товаришка з ФРН Катерина Горбач та гості з Югославії.
Під час слідства над Іриною Калинець, її твори як речові докази її «антирадянської діяльності», проходять ретельну експертизу. У рецензії на «Оранту», зроблену на замовлення КДБ, зазначається: «у вірші «Пієта» авторка звертається до біблійної тематики і створює символічну картину «мук» розп’ятого Христа, «розп’ятих сина і матері», що «за її задумом, мало б навівати читачеві певні політичні асоціації і зіставлення з долею сучасної України, на її погляд, «опльованої», «невільничої». Ідея воскресіння «змученої» та «опльованої» України рецензентам ввижалася «порочною», «націоналістичною» і такою, «яка може мати шкідливий вплив на молодь з незрілим, невиробленим світоглядом».
Слідство КДБ завершилося обвинувальним висновком, в якому зазначено, що в першому розділі збірки «Оранта», який називається «З пустині ночі» є ряд віршів, які мають «виразна антирадянське націоналістичне спрямування». Авторку звинуватили у тому, що у віршах «Безсоння», «Пієта», «Святий вечір», «Пантократор», «Перун», «Мадонна», «Тріє царі» вона «в завуальованій формі протиставляє сучасній Радянській Україні якусь іншу, вимріяну нею, «воскреслу» із мук, «самостійну» Україну».
2 серпня 1972 року Львівський обласний суд засудив Ірину Калинець до 6 років позбавлення волі у виправно-трудових колоніях суворого режиму та трьох років заслання за ст. 62 «антирадянська агітація та пропаганда». Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного суду УРСР, куди поетеса відправляла касаційну скаргу, а її батьки, чоловік та друзі писали листи з проханням пом’якшити надто суворе покарання за поезію, залишила вирок без змін. Через декілька місяців був заарештований і засуджений чоловік Ірини – Ігор Калинець. На дев’ять років їх маленька донька залишилися виростати без батьків.

_ _ _

Ірина Єзерська

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

Запрошуємо до музейного селфі у «Тюрму на Лонцького»!
лого
lonckoho

img_0695-s18 січня 2017 року відбудеться Міжнародний флешмоб музейних селфі за європейським проектом Culture Themes. Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» також залучає своїх відвідувачів до цієї акції. Для участі у флешмобі потрібно прийти до музею, зробити «селфі» (фотопортрет власноруч) на фоні чи поруч із вподобаним експонатом та опублікувати його у Facebook, Twitter та Instagram із хештегом #MuseumSelfie та тегом музею #ТюрмаНаЛонцького, де зроблено фото.
За правилами флешмобу, якщо 18 січня 2017 року випадає на музений вихідний, то селфі можна зробити на фоні будівлі музею. Для зручності відвідувачів ми продовжуємо акцію до 22 січня. Цікаво, що до флешмобу дозволяється долучатись з минулорічними фото. Однак зроблене в музеї селфі не можна використовувати як інструмент політичної агітації чи протиборства.
Більше про флешмоб можна довідатися на сторінці «Музейного простору», там же розмішено загальну базу музеїв, що дозволить шанувальникам зробити вдалий вибір.

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»
Теги:

(без теми)
лого
lonckoho

20171

 

 

Колектив працівників Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» вітає своїх партнерів та відвідувачів із Новорічними святами та Різдвом Христовим і бажає духовного світла, віри, нових досягнень. Дякуємо за дружню підтримку й натхнення. Разом переможемо!

 

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»
Теги:

Повстанські колядки
лого
lonckoho

У колекції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається збірник колядок, які побутували середовищі УПА та збройного підпілля ОУН.

Read the rest of this entry »

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

Повстанські колядки
лого
lonckoho

У колекції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається збірник колядок, які побутували середовищі УПА та збройного підпілля ОУН. У ньому міститься п’ять колядок та віншування. Невідомі автори на мотив традиційних українських колядок «Бог Предвічний», «Нова радість стала», «Бог ся рождає», «Розвеселімся», «Дивная новина» створили свої коляди, в яких оспівали тогочасні історичні перипетії. У них прославляються Господь Бог та новонароджений Ісус і проситься про заступництво від лютого «Антихриста» Сталіна та його «голодранців-більшовиків».
Неспокійний час воєнного лихоліття та повоєнної розрухи диктував нові теми для традиційної різдвяної пісні. Особливістю повстанських колядок було відображення актуальних подій 1940-х років: дії УПА проти радянських та польських сила, надії на спільну з Армією Крайовою боротьбу проти єдиного ворога, повоєнні депортації цивільного населення, а головне – непохитну віру у Бога та свою перемогу й досягнення головної мети боротьби – волі України та її народу.

2016_12_28_Expon_of month001Бог Предвічний

Бог Предвічний народився,
Приніс нам новий світ,
Щоб ми стали, мов граніт,
Проти ворогів.

Комуністи, де ви йдете?
Йдем людей вигнати,
Бандеровців лапати
І не вернемся.

Ангел звістив всім на село,
Щоб добро сховати
Та ніде не їхати,
Бо буде біда.

Юні друзі, де ви йдете?
Ми ідем в боротьбу
За Вкраїни свободу
І здобудемо.

Знищить УПА енкаведе.
Й Сталіна лютого,
Люципера клятого
До ада пішле.

Слава заспіваєм Богу;
Хай живе наш народ,
Ввільній землі,без турбот
З Тиси по Кавказ!

2016_12_28_Expon_of month002
Нова радість стала

Нова радість стала, як УПА повстала,
Яка підлих комуністів знищила немало.
АК помагає, бо вже добре знає,
Як Антихрист, лютий Сталін народи карає
Ой, Ти Христе Боже, і Ти УПА тоже,
Борони нас від вивозу – нам і тут є гоже.
Лихая година в нас панує нині,
Та вже скоро народиться воля Україні.

Бог ся рождає

Бог ся рождає, люди веселіться,
Бо й Україні воля народиться.
Сталін в злості вуса рве
Кінець царства бачить вже,
Бо комуну УПА б’є,
І весело співає:
«Ісусе на сіні,
Дай волю Вкраїні
Боже, Боже, Боже щастя дай».
Не сумуй народе, ворогами битий,
Більше вже не будеш у неволі жити.
Сталін…

Гноблені народи получіться з нами
Будем воювати із большевиками.
Сталін…

2016_12_28_Expon_of month003Розвеселімся

Розвеселімся всі разом нині –
Христос родився в бідній яскині
Хвалу віддамо
І заспіваймо
Хай пісня лине до небес.
Хай пісня лине до Бога-Сина,
Нехай розкаже, як Україна
Цілі століття
Ріжні страхіття
Рабства проклятого терпить.
Столиця Київ у румовищах,
А з наших сіл лиш попелища,
Та без вагання,
Знов до змагання
Засвою волю ми встаєм!
Великих Христе – Боже єдиний
Над безталанням зглянься Вкраїни
В борці за волю
За кращу долю
Допоможи її синам!

Дивная новина

Дивная новина,
Що нині за днина
Проти війська виступає
Керзонська Вкраїна.

2016_12_28_Expon_of month003

Не у людській хаті,
А поміж би дляти,
Там, напевно, виростали
Комуністи кляті.

Та діло погане,
Що польські фірмани
Получились в одну банду
Із большевиками.

Ніби круків зграя
В села налітають
Граблять, нищать та плюндрують,
Людей виселяють.

Та для оборони
Повстанські загони
Держать в жаху і тривозі
Польські гарнізони.

Різдво ми повстанці
Святкуєм в землянці,
Бо панують на Вкраїні
Вражі голодранці.

Всі підемо за волю
У бої кроваві
Другі свята відсвяткуєм
У своїй державі.

Віншування

Бажаєм здоров’я,
Веселого свята
І в спокою щасливому
Другого діждати.

Діждати свободи,
При своїй родини
Хвалу Богу заспівати
В вільній Україні.

_ _ _

Ірина Єзерська

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

УКРАЇНСЬКІ УРЯДОВЦІ, ПАРЛАМЕНТАРІ ТА ГРОМАДСЬКІСТЬ ВИСТУПИЛИ НА ЗАХИСТ РОСІЙСЬКОГО ІСТОРИКА ЮРІЯ ДМИ
лого
lonckoho

В Росії ув’язнили науковця, який відкрив масові поховання в Сандармосі та оприлюднював імена катів з КГБ. Українська громадськість протестує проти ймовірного вироку в 15 років.

Read the rest of this entry »

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»
Теги:

На конкурсі студентських робіт «Український визвольний рух» перемогло дослідження про втікачів із СР
лого
lonckoho

У суботу, 17 грудня, Центр досліджень визвольного руху підбив підсумки конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х рр.». Перемогу здобула робота Сергія Гуменного про протистояння втікачів із СРСР із органами охорони державного кордону міжвоєнної Польщі.

Read the rest of this entry »

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

Омелян Коваль: «Тернистий шлях пройшли тільки тому, що йшли одноцільною лавою»
лого
lonckoho

 

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» за численної кількості зацікавлених відбулася презентація книжки спогадів члена ОУН і в’язня нацистського концтабору Аушвіц Омеляна Коваля.

Read the rest of this entry »

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

У Львові презентують книгу спогадів члена ОУН, в’язня Аушвіцу Омеляна Коваля
лого
lonckoho

У музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” презентують книгу члена ОУН Омеляна Коваля про його перебування в нацистському концтаборі Аушвіц. У своїх спогадах згадує, як капо в таборі розправлялися з братами Степана Бандери Олексою і Василем, проігноровані досі українськими істориками два “українських” бараки в Аушвіці, в яких сиділи українці, ув’язнені за боротьбу за Українську Державу, про побут в таборі та щастя і друзів, які допомогли вижити в нелюдських умовах.

16 грудня, п’ятниця

13.00

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”

вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. Брюллова)

Участь у презентації візьмуть:

  • Зенон Коваль — син Омеляна Коваля, бельгійський дипломат;
  • Микола Посівнич — к.і.н., науковий працівник відділу новітньої історії Інституту українознавства НАН України, упорядник видання;
  • Ярослав Сватко — публіцист, дослідник визвольного руху, Галицька видавнича спілка, редактор видання;
  • Модератор — Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

На думку істориків, ця книга стане великим вкладенням в історію визвольної боротьби середини минулого століття та політичної діяльності української діаспори. Упорядником видання є Микола Посівнич, редактор — Ярослав Сватко.

Омелян Коваль був заарештований гестапо, перебув львівську тюрму на Лонцького, краківську тюрму Мотелюпіх і потрапив у перший етап українських політичних в’язнів в концтаборі Аушвіц. В післявоєнний час опинився на еміграції в Німеччині, потім у Бельгії, і своє життя присвятив громадській праці на користь Україні.

Був очільником Спілки Української Молоді, головою української громади в Бельгії, членом Головного Проводу ОУН (б), відповідав у Проводі за налагодження міжпартійних стосунків на еміграції та освіту покоління, народженого у вигнанні. Повернувся в Україну, і зараз мешкає у Львові. Нагороджений Президентом України орденом Свободи.

 

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22

посилання на подію

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»
Теги:

Діти написали воїнам АТО власноруч виготовлені Різдвяні листівки
лого
lonckoho

У п’ятницю, 9 грудня, до Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зійшлися восьмикласники Львівської ЗОШ №3, щоб узяти участь у заході, організованому спільно із Центром «СІМ» й приуроченому до Міжнародного дня прав людини.

Від музейних працівників школярі довідалися про Загальну декларацію прав людини, схвалену Організацією об’єднаних націй та про діячів Української гельсінської групи, 40-річчя від дня створення якої минає цього року. Виступ музейної зберігачки фондів і дослідниці дисидентського руху Ірини Єзерської, яка прочитала про УГГ лекцію у супроводі відео-презентації восьмикласники винарогодили оплесками.

Окрім біографій членів УГГ школярі довідалися також про боротьбу львівської правозахисниці, письменнниці і фундаторки музею Ірини Калинець, отримавши змогу ознайомитися із документальною виставкою, присвяченою її життю та творчості. Але найбільше враження справили на дітей рукотвори українських в’язнів сумління – різдвяні вітальні поштівки із Сибіру.

Відтак восьмикласники взяли участь у майстер-класі із виготовлення новорічних листівок із Різдвяною атрибутикою. Майстер-клас підготували і провели музейні співробітниці Ольга Зброжко та Ірина Дуткевич. Діти не тільки залюбки виготовляли барвисті поштівки, а й писали зворушливі поздоровлення воїнам АТО, адже саме вони зараз захищають наші права на свободу і незалежність.

 фотозвіт події

Оригінал публікації на сайті музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»